Почути себе
Я хочу бути з тобою чесною. Зрештую, я завжди намагалася бути чесною з тобою та з собою. Я не вмію з тобою говорити. Ми мали б це робтити частіше, але якось так сталось що ми не комунікуємо, ти майже завжди насторожена і тривожна, а я не знаю как тебе заспокоїти та й чесно кажучи я не старалась цього ніколи зробити.
Правда в тому що я маю тебе захищати і бути тобі опорою в щасті на печалі, але я не знаю як бути опорою тобі тому що я не знаю как опиратись на себе. Я не хочу тобі розповідати що все буде добре і ми знайдемо шляхи для порятунку, але я завжди оптимістично налаштована тому я просто вірю що це буде так і буде майже безболісно для нас обох.
Ти мені довіряєш? Довіряєш свої страхи та тривоги? Довіряєш свое життя та щастя? Я тобі так. Я довіряю тобі як нікому у світі і я не боюсь у цьому зізнатись. Я не боюсь сказати що я залишила тебя пораненою. Я не боюсь собі зізнатись що я тебе не вилікувала та не слухала коли ти того потребувала. Я жалію що я не зробила цього раніше, я також жалію що ти сиділа всередені чекаючи поки я зверну на тебе увагу, що ти весь цей час благала про увагу та опору. Мені важко зізнатись що я не думала про те що ти там є адже я думала ти пішла багато років тому.
Правда в тому що я сама не знаю как жити це життя і як оберігати не тільки тебе але й себе. Але правда ще й у тому, що я достатньо сильна для того щоб дізнатись як це зробити и зробити гарно для нас обох. Я знаю що я можу це зробити для нас обох. Ми з тобою надто довго намагалися шукати допомоги в інших, чекати що хтось нас зцілить, а потрібно було звернутись один до одного тому що ми одна у одної є і це прекрасно тому що ти прекрасна. Я знаю що ти прекрасна і я хочу щоб ти про це знала. Що ти насправді гарна людина і розумна і класна. Що ми обидві такі і нехай всі хто в це не вірять в це не вірять, мені байдуже, адже в це вірю я.
Я довго не могла зрозуміти що з нами, чому ми так часто сумні, чому засмучені та потребуємо уваги. А справа вся в нас самих, ми не чуємо одна одну, я не чую тебе, адже я повинна це робити в першу чергу. І мені не боязко в цьому зізнатись. Разом ми з тобою сила яка зцілить тебе і дасть рівноваги мені.
Ти постійно відчуваєш себе винною, я знаю про це. А ще тебе зводить з розуму тривога і про це я також знаю. Ти перелякана і я маю зізнатись, я також. Я боюсь тебе не почути, тебе не зрозуміти, не навчитись з тобою розмовляти. Адже ми одна у одної це найцінніше що є у світі. Але що я знаю на мілліон і більше відсотків, що я навчусь це робити за нас удвох. А ти навчишся мені знову довіряти і про це я також знаю.
Ми з тобою повага та любов одна до одної і це не зміниться ніколи. З любов'ю до всього що нас оточує і нас самих, моя мила дівчинко. Протягую тобі своі руки в надії що ти мені довіришся вести тебе по життю...
Comments
Post a Comment