Звички

 Напевно знову пора внедряти якісь невеликі звички. Оце про застеляти постіль і тоді будеш мільонером. Ви в це вірите? Просто застеляєш постіль і стаєш успішним)

Життя це сукупність звичок або маленьких речей які ми методично робимо кожного дня. І ось я яка з початку повномасштабної добрих пів року була в ахуї як і більшість українців і ще декілька місяців намагаюсь зібрати себе до купи. До купи лайна, поки бачу так бо путнього з мене нічого не виходить)

З гарних новин те що я знову почала займатись. Комусь може видатись що у мене все виходить гарно з першого разу а комусь що елементи які мені важко давались роками насправді фігня собача і навіть діти це роблять без проблем.

Але для мене це цілий величезний крок. Правда не знаю вперед чи куди там. Мені 29 і я шукаю себе в тій людині якою була понад 10 років намагаючись зрозуміти ким я хочу стати коли виросту.

Одного дня тобі для щастя нічого не потрібно, а іншого тобі потрібен весь світ

Всі ми чимось платимо за успіх у тій чи іншій сфері, а коли намагаєшся віднайти якийсь баланс здається що ти розсипажшся на багато частин без особливого фокусу і від цього здається що все летить в пекло.

Хоча українці в пеклі живуть і так, так шо мені навіть комфортно.

 Звички які я формувала в собі багато років зараз не мають ніякого сенсу. Або я собі повторюю це бо не хочу нічого з того робити. Ліжко застеляю наприклад)

Чи злюсь я на себе? Звичайно! Злюсь що надавала перевагу іншим все життя, хотіла щоб вони робили все за мене, а я не брала відповідальність ні за шо. Але я вчусь. Вчусь жити не очікуючи нічого від інших. Вчусь довіряти собі. Намагаюсь виправити помилки минулого і вірю в те що світло в мені нарешті засвітить...